PARTY

Охоронець реліквії і таємничий скульптор…

Львів здавна славиться красою архітектури. 

Кожен захоплено розглядає фасади будинків, химерно оздоблених кам'яними скульптурами, але мало хто задумується над тим, чия ж фантазія і чарівні руки витворили це. І

дея донести забуту інформацію про одного з таких майстрів прийшла в голову Володимира Єшкілєва під час написання книги «Втеча майстра Пінзеля». Книга є лише однією з можливих версій життя Пінзеля, адже про нього відомо надзвичайно мало. Інформація про нього почала з'являтись лише в останні десятиліття. 

Важкими зусиллями  кількох людей було навіть створено музей скульптур митця. Але ніхто достеменно не знає, чому його витвори настільки приваблюють. Кажуть, що коли дивитись на його скульптури з різних кутів, то на обличчях людей, яких він зображав, будуть помітні різні емоці Можливо, це пов'язано з приналежністю Іоанна Георга до таємного ордену або і щось більше…

 Свою версію тлумачення всього, що стосується Пінзеля, виклав Володимир Єшкілєв у своїй книзі. До речі, її можна придбати у будь-якій книгарні нашого міста типу «Літера», «Є» тощо.  А для дуже лінивих і економних є електронна версія. Ми пропонуємо вам сайт   http://www.grani-t.com.ua/ukr/books/87/.

Події відбуваються на території сучасної Західної України в середині XVIII століття. У той час магія, чари, таємні ордени та братства, масонські ложі ні для кого не є дивиною, але ті, кого підозрюють в належності до чогось потойбічного чи «не такого», страждають від суспільства. Особисту думку митця мало хто сприймає як належне, таланти вважаються силою диявола, а творами «одержимих» захоплюються і бояться. У такий період історії живе і творить Пінзель… Він постає перед нами у книзі раптово, з самого початку ми входимо в ритм його життя, співпереживаємо з ним, розуміємо його місію перед орденом, в який він входить, і водночас перебуваємо у стані сп'яніння лише від опису його скульптур.  Опис його майстерності безперечно не може сповна передати всю гаму вражень, але вже сама розповідь про те, як він приховує найцінніше для себе на видному місці, не може залишити байдужим навіть найсерйознішого скептика. Безперечно, для того, щоб приховати щось у мистецтві від очей сотень тисяч людей, ще й виставити це мистецтво напоказ, - однозначно потрібен дар.

А для  тих, хто любить не лише мистецьке задоволення, а й тілесне, є сценки з детально описаними публічними оргіями тих часів:).  Поціновувачі містичного в поєднанні з історичним можуть знайти на сторінках книги описи давніх орденів, братств, храмів, церков, будинків, де мешкали аристократи тощо.

За тематикою видання дуже цікаве: документальна, художньо і доступно для кожного описана інформація про таємничі, містичні, мафіозні діяння на теренах наших земель. Формат книги і шрифт дозволяють взяти її з собою будь-куди. Тому читай, насолоджуйся, і ти зможеш хоча б на мить відчути себе у Львові XVIII століття, уявити себе шукачем пригод і, може, коли-небудь віднайти найбільшу цінність митця і завдяки цьому ще й стати відомим на весь світ:).

Автор: Neko Schwarz

Що впало в око?

Жінка, що керує темрявою…

Кожен із нас, подивившись черговий фільм чи мультфільм про вампірів, переживає подвійні почуття. Перше – захоплення і, десь глибоко в душі, бажання бути трішки подібним на улюбленого героя, а друге – усвідомлення «заїждженості» теми. Коли хочеться чогось нового, одразу згадується народна мудрість: «Нове – це добре забуте старе». Тому пропонуємо переглянути про вампірів щось НЕ романтично-сопливе, а веселе і трохи дивне.

Отже, у далекому 1988 році Америка була на піку своєї фільмотворчої діяльності. І саме в цей час на світ з'являється «Ельвіра, повелителька темряви. Це комедія, розрахована на перегляд людьми від 13 років. 

Чому таке обмеження? У стрічці є сцени, які в нас записали б у категорію 16+:). Так-так, фільм екстраординарний, поєднує в собі містику, романтику, частково пригоди, легку еротику… Загалом - він різносторонній)).

Події відбуваються в Америці 80-х років. Жінка-вамп, яка називається Ельвіра, має мрію – влаштувати незабутнє шоу в Лас-Вегасі, але їй не вистачає для цього 50 тисяч доларів. Раптово вона дізнається, що в неї нещодавно померла багата тітка, яка залишила їй спадок. Вона негайно завершує всі справи і їде в маленьке містечко Феллвелл у штаті Массачусетс. На жаль чи на щастя, спадок складається лише з маленького будиночка, пуделя і старої книги рецептів. Розчарована Ельвіра хоче продати все це, але стається низка подій, і чарівна вампір змінює свою думку…

Фільм не належить до категорії «тих, над якими варто замислитись», але досить добре знімає напругу в стресовий період, наприклад, під час складання сесій, екзаменів. Сама побудова фільму дуже цікава й нестандартна, тому в спраглого до краси глядача одразу викличе зацікавлення. 

Між іншим, «Ельвіра» стала дуже популярною одразу ж після екранізації. Мабуть, не останню роль у цьому відіграла актриса Кассандра Петерсон, яка зіграла головну роль. Ця жінка за характером дуже схожа на свою героїню, тому в реальному житті Кассандру часто кличуть Ельвірою. Сама акторка в одному з інтерв'ю зізналась, що продала душу сатані, щоб завжди виглядати демонічно й молодо)). Ще б пак! Адже фото Петерсон і досі є прикрасою хеллоуінських вечірок.

Приблизна тривалість фільму – 96 хвилин, які пролітають, немов 10, якщо ти переглядаєш його в компанії друзів, коханих чи просто за чашкою улюбленого чаю в дощовий вечір.

Автор: Neko Schwarz